Бронхоектатична хвороба легень

Одним із серйозних захворювань дихальної системи вважається бронхоектатична хвороба легень.

Одним із серйозних захворювань дихальної системи вважається бронхоектатична хвороба легень. У процесі цієї патології, бронхи на декількох ділянках піддаються стійкому розширенню через руйнування стінок, що складаються з м’язових та еластичних шарів. Захворювання зустрічається часто і становить 15-35% хвороб пов’язаних з легенями.

• 1 Що таке бронхоектатична хвороба легень
• 2 Причини захворювання
• 3 Симптоми бронхоектатичної хвороби легень
• 4 Діагностика
• 5 Лікування бронхоектатичної хвороби легень

Що таке бронхоектатична хвороба легень

За своєю суттю , бронхоектатична хвороба – це набуте захворювання, відмінною рисою якого виступає хронічний локалізований нагноюючий процес. Також він відомий під назвою гнійного ендобронхіту. Під час цієї патології відбуваються незворотні зміни бронхів у вигляді розширень та деформацій. В результаті поступово втрачається їх функціональність, у тому числі і в нижніх відділах легень. Бронхоектазія це самостійне захворювання, при якому можливі запальні процеси та фіброз у бронхолегеневих тканинах. Але ця хвороба часто виступає вторинним проявом інших захворювань чи ускладненням. Часто первинна та вторинна бронхоектазія проявляється у вигляді перехідної форми, що поєднує найбільш характерні ознаки. На відміну від пневмонії, інфекція і запалення зачіпають не легеневу паренхіму, а відповідні відділи, розташовані в бронхіальному дереві. Часто наявність мікроорганізмів, пов’язаних із гострими респіраторними процесами, умовно розглядаються як етіологічний фактор. Переважна більшість захворювань, спричинених інфекційними збудниками, виліковується. Тому вони є причиною загострень, але ніяк не пов’язані із бронхоектатичною хворобою.

Формування бронхоектазії визначається генетичною неповноцінністю елементів та тканин бронхів. Часто спостерігається недорозвинена гладка мускулатура, хрящова та еластична тканина. Це з вродженою слабкістю бронхіальних стінок. Крім того, недостатньо працюють захисні механізми, що провокують розвиток інфекції та перехід її в хронічну форму.

Симптоми бронхоектатичної хвороби легень

Відмінністю тієї чи іншої бронхоектазії є форма, що набуває бронхів під час розширення. Вона буває циліндричною, мішчастою, веретеноподібною і змішаною. Конкретний вид захворювання визначається довільно через велику кількість перехідних або проміжних форм. Відповідно до клінічного перебігу та тяжкості хвороби, бронхоектазія буває легкою, вираженою, тяжкою та ускладненою. Поширення процесу свідчить про наявність односторонньої чи двосторонньої бронхоектазії. При цьому вказуються зміни, що локалізуються по сегментах. Стан здоров’я пацієнта під час обстеження характеризується ремісією чи загостренням. Захворюванням частіше страждають чоловіки 60-65% від усіх випадків. Початок хвороби складно піддається визначенню. Первинні симптоми схожі на застудні. Тому встановлення початкових проявів легеневих змін можливе лише на основі ретельного анамнезу та опитування. Часто поштовхом до виникнення бронхоектазії служить пневмонія, перенесена у перші роки життя. Хворі скаржаться на появу кашлю, у якому відділяється гнійне мокротиння. Найбільш рясно мокротиння відхаркується вранці та при знаходженні хворого в дренажному положенні. У важких випадках мокротиння набуває гнильного запаху. Кількість мокротиння, що виділяється протягом доби, доходить до 500 мл і більше. Рідше хвороба проявляється у вигляді легеневих кровотеч та кровохаркання. Ці симптоми притаманні дорослих хворих. Іноді вони свідчать про наявність сухої бронхоектазії, коли у розширених бронхах немає нагноєння. Кожен третій хворий страждає на задишку, що з’являється при фізичних навантаженнях. Пацієнти відчувають болючі відчуття в області грудей у ​​зв’язку зі змінами, що зачіпають легеневу плевру. При загостренні підвищується температура. Вона супроводжується сильною лихоманкою. Це характерно для тяжкого стану пацієнта. При загостреннях часто надходять скарги на загальне нездужання. Хворий стає млявим, у нього знижується працездатність, настає пригнічений психічний стан, викликаний дискомфортом від сморід мокротиння.

Діагностика

При проведенні фізикального дослідження стають помітними невеликі перкуторні притуплення діафрагми та обмеження її рухливості в ураженій області. Аускультативним шляхом можливе визначення великих і середніх хрипів, що зменшуються після кашлю або зникають зовсім. Так само визначається наявність жорсткого дихання. Оглядові рентгенограми дозволяють виявити характерну пористість у посиленому легеневому малюнку. Уражені відділи легені визначаються за їх зменшеним обсягом та ущільненою тіні. Одночасно спостерігається усунення межчасткових кордонів – швартів у напрямі уражених часток. Точніші результати виходять шляхом проведення бронхографії, при якій проводиться повне контрастування легень. Бронхіальне дерево піддається всебічній санації з одночасним усуненням нагноєнь. Щоб виявити ступінь нагноєння, проводиться бронхоскопічне дослідження певних сегментів легені. Одночасно контролюється динаміка запального та нагножувального процесу.

Під час функціонального дослідження легень у хворих часто виявляються порушення вентиляційних функцій, що мають обмежувальний та змішаний характер. Тривалий перебіг процесу, ускладнений дифузним бронхітом, призводить до обструктивних порушень, які можуть стати незворотними. Лікування бронхоектатичної хвороби легень Значення при бронхоектазії надається консервативному лікуванню. Воно використовується для хворих, у яких слабо проявляються клінічні зміни у бронхах. Це ж застосовується до пацієнтів за неможливості проведення радикальної операції. Даний метод лікування попереджає або купує загострення. Вчасно розпочате лікування не допускає подальшого розвитку захворювання та можливих ускладнень. Іноді консервативне лікування грає підготовчу роль перед бронхоскопією та радикальними операціями. Головним елементом консервативного лікування є проведення санації бронхіального дерева. Під час цієї процедури з нього виходить гнійне мокротиння, з одночасним місцевим впливом на гнійні мікроби за допомогою антимікробних засобів. Крім санації, лікування бронхів проводиться антисептичними розчинами, антибіотиками та муколітиками. Як допоміжні засоби використовуються вправи дихальної гімнастики, що посилюють відходження мокротиння, а також застосування постурального дренажу та вібраційного масажу грудної клітки. Значення при лікуванні надається правильно вибраному режиму, повноцінному живленню та загальнозміцнюючим процедурам. Поряд з лікуванням, необхідно приділяти увагу профілактиці бронхоектазії. Важливо попереджати та лікувати пневмонії у ранньому віці. Таким чином, знижується ризик захворювання надалі.